Нещодавно Всесвітня ядерна асоціація оприлюднила Всесвітній Звіт про ядерні показники, в якому міститься інформація про реактори, які зараз знаходяться в експлуатації та будуються.

У звіті йдеться про шостий рік поспіль зростання виробництва електроенергії з ядерної енергії та її зростання на 12 %  в Азії.

Перші п’ять найстаріших реакторів у світі працюють уже 50 років, Їх продуктивність була і є високою протягом усього терміну експлуатації реакторів, що підтверджує можливість експлуатації реакторів протягом 60 років. Існує можливість, що ці що термін експлуатації цих реакторів зможе бути подовжений до 80 і більше років.

24.09.2019 був опублікований Звіт про стан ядерної промисловості у світі (WNISR) [i]. Його опублікував,  Майкл Шнайдер, антиядерний активіст, який заснував WISE-Paris (Всесвітня інформаційна служба з питань енергетики), Це - остання редакція звіту, яка  негативно висвітлює ядерну енергетику.  У доповіді ставиться питання про те, чи може будівництво нових блоків провадитись з такою швидкістю та масштабністю, щоб допомогти впоратися зі зміною клімату.

Кілька досліджень показали, що ядерна енергетика може  більш швидко збудувати  реактори нового покоління та досягти бажаного результату ніж інші низьковуглецеві варіанти. Наприклад, доповідь Cao et al [ii] за 2016 рік, опублікована в журналі Science, показує, що в багатьох країнах виробництво ядерної енергії забезпечує в середньому більше низьковуглецевих кВт. год на рік, ніж сонячне або вітрове.

Навіть презентація WNISR [iii] даних Сао, у 12 з 18 країн, які ще не використовують ядерну енергію, показує, що нові ядерні потужності розгортаються швидше, ніж вітрові, сонячні та інші негідроенергетичні відновлювані джерела, об'єднані.

WNISR визнає, що середній час будівництва для реакторів за останнє десятиліття нижчий, ніж "у попередні", і зазначає, що для реакторів існує широкий діапазон термінів будівництва, найшвидший - трохи більше 4 років.

Такі швидкі терміни будівництва демонструють, рівень можливих досягнень, коли країни започатковують нові програми з ядерного будівництва та навчаються на «перших у своєму роді» проектах, щоб реалізовувати швидке будівництво серій реакторів.

Середні строки будівництва у Звіті завищені через те, що він також бере до розгляду проекти, будівництво яких було відновлено після довгих років зупинки.  Наприклад, будівництво Баттс Бар 2 розпочалося у 1973 році  і було припинено в 1985 році. Реалізацію проекту було відновлено більше ніж через 20 років, у 2007 році, а реактор був підключений до мережі у 2016 році. Незважаючи на те, що будівництво було зупинене на  20 років, у Звіті зазначено, що будівництво тривало 43 роки. 

У Звіті також сильно завищена кількість реакторів, які мають бути зупинені у наступному десятилітті, оскільки автори Звіту вважають, що  реактори виводяться з експлуатації  після 40 років функціонування незважаючи на те, що більше 15% діючих реакторів у світі старше 40 років, та що багато таких реакторів можуть експлуатуватись набагато довше. Подовження терміну експлуатації на 60 років було надано багатьом реакторам, а деякі зараз подають заявку на експлуатацію протягом 80 років.

Слід зазначити, що  Всесвітній звіт про ядерну ефективність та Звіт про стан ядерної промисловості у світі мають однакову позицію, стосовно того, що нинішня швидкість нового ядерного будівництва  є недостатньою для ефективного подолання змін клімату. Таку точку зору поділяють й міжнародні енергетичні експерти.

У цьому році МЕА оприлюднила звіт «Ядерна енергетика в чистому енергетичному майбутньому» [iv]. Згідно цього документу,  що проблеми фінансування існуючих та нових АЕС в передових економіках матимуть наслідки для викидів, витрат та енергетичної безпеки. Згідно її висновків, без дій щодо надання більшої підтримки ядерній енергетиці глобальні зусилля щодо переходу до більш чистої енергетичної системи стануть значно складнішими та дорожчими.

Якщо ми хочемо мати шанс боротися зі змінами клімату і підтримувати підвищення глобальної температури до 1,5 ° C і одночасно забезпечувати надійну та доступну для всіх електроенергію, нам буде потрібна ядерна енергія.

Атомна промисловість поставила собі за мету виробляти 25% світової електроенергії до 2050 року, як частину енергетичного міксу, використовуючи оптимальне залучення всіх технологій низьковуглецевого виробництва. Для цього потрібно буде побудувати близько 1000 ГВт нової ядерної потужності.

Це є надійною і досяжною ціллю, але потребує дій для подолання ряду бар'єрів. Для повноцінного використання низьковуглецевої та надійної генерації атомної енергії знадобляться рівні умови. Нам потрібно створити гармонізовані регуляторні процеси, щоб забезпечити більш широкий міжнародний, ефективний і передбачуваний режим ліцензування ядерних установок, і нам потрібно створити ефективну парадигму безпеки, орієнтовану на справжнє суспільне благополуччя, де переваги охорони здоров'я, навколишнього середовища та ядерної безпеки будуть  краще усвідомлені та оцінені у порівнянні з іншими джерелами енергії.