Кабінет міністрів затвердив концепцію Державної економічної програми по поводженню з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) вітчизняних атомних електростанцій (АЕС) на період до 2024 року.

Таке рішення прийнято на засіданні уряду в середу, передають Енергореформи.

Згідно з документом, наявним в розпорядженні агентства "Інтерфакс-Україна", держпрограма створюється на виконання вимоги Директиви Ради 2011/70/EURATOM від 19 липня 2011 року.

В даний час ВЯП Запорізької АЕС зберігається в пристанційному сховищі (термін його експлуатації-50 років), введеному в експлуатацію  в 2001 році. ВЯП з реакторів типу ВВЕР-440 Рівненської АЕС (РАЕС) вивозиться на переробку до Росії (на ПО "Маяк"). ВЯП з інших блоків РАЕС, а також Хмельницької та Южно-Української АЕС відправляють на російське держпідприємство "Гірничо-хімічний комбінат", який, як очікується, почне їх переробляти після 2020 року. Всі високоактивні радіоактивні відходи, які залишаться після переробки росіяни повернуть Україні.

Залежність від російських переробників загрожує енергобезпеці України. При їх відмові брати відходи, українські АЕС зупиняться, відзначається в документі (спочатку 90-х прецедент уже був: Росія три роки не приймала українське ВЯП, українські АЕС перебували на межі зупинки через переповнені сховища в приреакторних басейнах).

Введення в експлуатацію Централізованого сховища ВЯП усуне необхідність вивозити ВЯП до Росії і дозволить економити $ 130-150 млн на рік, пояснюється в концепції. За наведеними в ній даними, вартість зберігання 1 кг ВЯП в централізованому сховищі складе $ 430, тоді як світові розцінки - $ 600.

До введення в експлуатацію ЦСВЯП концепція передбачає заходи з вивезення ВЯП з Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС на зберігання і переробку на спеціалізовані іноземні підприємства. Таким чином, Україна змінить підхід до поводження з ВЯП і відмовиться від вивезення ядерних відходів в Російську Федерацію, усунувши залежність від російських контрагентів, підкреслюється в документі.

У концепції також наголошується на необхідності розробки ще однієї концепції - поводження з ВЯП до 2035 року і на подальшу перспективу, яка визначить стратегію в цій області (на період, коли завершаться терміни експлуатації пристанційного сховища на ЗАЕС і ЦСВЯП).

Як повідомляється в документі, до теперішнього часу в світі немає єдиного оптимального варіанту щодо поводження з ВЯП. Існує три основних опції - переробка, захоронення в глибоких геологічних формаціях і тривале проміжне зберігання протягом 50-100 років (так зване "відкладене рішення").

Перший варіант вигідний для країн, де накопичуються великі обсяги ВЯП і є ядерні установки, що використовують ядерне паливо типу МОХ (виготовлене з використанням корисних компонентів, витягнутих з ВЯП). Близько 20 з 32 країн, які експлуатують АЕС, йдуть по шляху тривалого зберігання. Він є кращим і для України, з огляду на те, що країна не має в своєму розпорядженні умови для реалізації першого варіанта і не має напрацювань для використання другого, наголошується в концепції.

Як повідомлялося, введення першого пускового комплексу ЦСВЯП і завантаження перших партій ВЯП намічені на другий квартал 2020 року.

НАЕК "Енергоатом" на сьогодні експлуатує 13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два енергоблоки типу ВВЕР-440 на чотирьох АЕС.