— На сьогодні компанія вивчає світовий досвід розробки промислового зразка ММР. Розкажіть, будь ласка, які компанії у світі найбільше просунулися у цьому питанні? Які проекти можуть найшвидше вийти на стадію промислового зразка ММР?

— Варто зазначити, що 31 серпня 2021 року між НАЕК "Енергоатом" та NuScale Power LLC було підписано "Меморандум про взаєморозуміння" щодо співробітництва за напрямом дослідження, розроблення та ліцензування проекту ММР типу NuScale.

Проект такого ММР передбачає заводське виготовлення модуля, що здатний генерувати електроенергію за допомогою більш безпечної, меншої та масштабованої версії технології реактора з водою під тиском. Масштабована конструкція енергоблока АЕС на основі ММР може розмістити до шести або 12 окремих модулів. Такий підхід дозволяє отримувати безвуглецеву електроенергію та зменшити фінансові зобов'язання, пов'язані з ядерними установками гігаватної потужності.

Крім цього, над створенням ММР працює низка інших компаній з різних країн.

Зокрема, Аргентина розробляє проект CAREM-25 (легководний реактор), який вже перебуває на стадії будівництва. CAREM-25 - демонстраційний реактор, його теплова потужність - 100 МВт, електрична - 25 МВт. У майбутніх комерційних CAREM електрична потужність передбачається значно вищою - до 150 МВт при природній циркуляції та до 300 МВт при використанні насосів. Перший бетон при будівництві був закладений у 2014 році, проте будівництво проекту кілька разів зупинялося через порушення контрактних умов з боку уряду.

Китай реалізує проект HTR-PM - це високотемпературний реактор з газовим охолодженням (HTGR), він частково базується на більш ранньому прототипі реактора HTR-10. Роботи над першою демонстраційною електростанцією HTR-PM, що складається з двох реакторів, які працюють на одній паровій турбіні, почалися в грудні 2012 року на атомній електростанції "Шидао-Бей" у провінції Шаньдун. Корпуси двох реакторів, що працюють під тиском, були встановлені в 2016 році. Корпус парогенератора, корпус гарячого газопроводу та корпус реактора під тиском першого реактора в демонстраційному проекті HTR-PM були успішно з'єднані 28 квітня 2020 року.

Холодні випробування були успішно завершені в період з жовтня по листопад 2020 року. Для холодних випробувань в першому контурі використовувалася суміш повітря та гелію, яка перебувала під тиском максимум 8.9 МПа. Гарячі випробування проводяться в три етапи: вакуумне осушення, нагрівання і осушення та гарячі функціональні випробування. Гарячі випробування розпочалися в грудні 2020 року. 12 вересня 2021 року перший із двох реакторів досяг критичності (стан роботи реактора, при якому забезпечується на постійному рівні середня густина потоку нейтронів за рахунок ланцюгової реакції, яка підтримує сама себе), ставши першим у світі ядерним реактором IV покоління. 11 листопада 2021 року другий реактор досяг стану критичності.

В США на сьогодні реалізується ряд проектів. Наприклад, у вересні 2020 року Комісія з ядерного регулювання США видала сертифікат проекту ММР NuScale. Очікуваний термін введення в експлуатацію такого реактора в США - 2029 рік.

Інший американський проект SMR-160 компанії Holtec International пройшов першу фазу оцінки Канадською комісією з ядерної безпеки (CNSC), яка тривала з 2018 року. Holtec International планує в майбутньому розпочати другий етап добровільної передліцензійної оцінки.

В Канаді розробляється проект реактора BWRX-300. Компанії GE Hitachi Nuclear Energy і BWXT Canada уклали угоду про співпрацю в галузі проектування та закупівель для підтримки проектування, виробництва та комерціалізації цього реактора. BWRX-300 є одним із трьох проектів SMR, які розглядаються для розгортання на заводі Ontario Power Generation у Дарлінгтоні. Перший у Канаді комерційний мережевий SMR може бути завершений вже у 2028 році.