На початку першої сесії «Ядерна енергетика в Україні та світі» Президент Асоціації «УЯФ», Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський окремо зазначив, що підписання Україною Паризької кліматичної угоди надало додатковий поштовх для переоцінки ролі ядерної енергетики, як низьковуглецевої технології виробництва електроенергії в національних енергоміксах, та її внеску в низьковуглецеву економіку країн.

З презентацією «Енергетика у 21 сторіччі: Перспективи розвитку атомної генерації на період до 2050 року» на Конференції виступив менеджер проектів з перспективного прогнозу розвитку атомної енергетики Департаменту атомної енергетики МАГАТЕ Андрій Грицевський. Він підкреслив, що атомна генерація, за часткою якої в загальному енергобалансі Україна посідає третє місце у світі, є надзвичайно важливою для економіки нашої країни. «Більше 50% усієї електроенергії, яка виробляється в Україні стабільно припадає на вашу атомну енергетику і це при тому що встановлена потужність українських атомних енергоблоків є відносно невеликою. Наприклад у США, де загальна потужність діючих АЕС є набагато вищою ніж в Україна, на атомну енергетику припадає лише близько 20% усієї електроенергії, яка виробляється у цій країні», - уточнив представник МАГАТЕ. Тому, на його думку, українську атомну енергетику, з точки зору її значення для економіки країни, можна назвати унікальною. 

Разом із тим, він зазначив, що в умовах скорочення будівництва нових потужностей, яке спостерігається у світовій атомній енергетиці, дуже важливо чітко наголосити на тому, що зменшення частки атомної генерації в загальносвітовому енергобалансі призведе до значного збільшення викидів парникових газів. «Ми не рекламуємо атомну енергетику – ми пропонуємо зберегти час, якого нам так не вистачає для запобігання кліматичним змінам, адже спираючись на факти, можна стверджувати, що заміщення атомних енергоблоків відновлювальними джерелами електроенергії потребуватиме значного обсягу часу та величезних інвестицій. Саме тому необхідно докласти максимальних зусиль для того, щоб домогтись сприйняття громадськістю атомної енергетики, як низьковуглецевого джерела доступної електроенергії, яка допоможе у протистоянні з кліматичними змінами», - зазначив представник МАГАТЕ.
Він також повідомив, що за прогнозом МАГАТЕ, навіть за песимістичного сценарію розвитку атомної енергетики до 2050 року у світі залишатимуться в експлуатації 356 атомних енергоблоків, загальною встановленою потужністю близько 380 ГВт. Для порівняння Андрій Грицевський навів дані МАГАТЕ, згідно з якими станом на кінець 2017 року у світі функціонувало 392 атомні енергоблоки з встановленою потужністю близько 400 ГВт. За оптимістичним прогнозом МАГАТЕ кількість атомних енергоблоків до 2050 року може сягнути 748, а їхня потужність подвоїтись у порівнянні з 2017 роком, досягнувши позначки у 800 ГВт. «Треба пам’ятати, що атомна енергетика у змозі забезпечувати не лише економічно ефективне виробництво електроенергії, але й бути джерелом тепла, використовуватись у різноманітних хімічних виробництвах», - зазначив Андрій Грицевський.
Він висловив переконання, що ядерна енергетика здатна відігравати ключову роль у світовому енергетичному міксі з низьким рівнем вуглецю. Підсумовуючи Андрій Грицевський навів  цитату з виступу генерального директора МАГАТЕ Юкіо Амано на Міжнародній конференції «Ядерна енергетика у 21 сторіччі»: «…Важко уявити, як світ відповість на виклик, який полягає у необхідності забезпечувати зростаючий попит на електроенергію та водночас пом'якшити вплив кліматичних змін, не використовуючи при цьому більше ядерної енергії».
Старший радник Всесвітньої ядерної асоціації (WNA) Філіп Косте у своїй презентації «Глобальне ядерне виробництво і програма «Гармонія», зокрема, наголосив, що переважна більшість країн, які експлуатують атомні енергоблоки, так само, як і Україна, продовжують терміни їхньої експлуатації. «Робота існуючих ядерних реакторів у понадпроектний термін є сьогодні загальносвітовою практикою. Експлуатаційна надійність, яку демонструє світова атомна енергетика, доводить правильність такого рішення» - зазначив Філіп Косте.

Водночас він констатував, що на тлі низьких показників введення нових потужностей в атомній енергетиці, кожного року зростають обсяги введення в експлуатацію нових потужностей інших видів генерацій електроенергії. «За останні 25 років 40 ГВт потужностей були додані в розвинених країнах та 62 ГВт в країнах, що розвиваються. І ця тенденція зберігатиметься – за прогнозами, в країнах, що розвиваються, попит на електроенергію подвоїться в наступні два десятиліття. Але після аварії на АЕС Фукусіма обсяги нового будівництва в атомній енергетиці значно зменшились», - повідомив Філіп Косте.
На його думку така ситуація з новим будівництвом в атомній енергетиці, жодним чином не відповідає постійно зростаючому попиту не лише на доступну електроенергію, але разом із нею і на чисте повітря. «Сьогодні один мільярд людей у всьому світі живе без електроенергії і в таких регіонах, як Африка, особливо гостро постає проблема забезпечення населення надійними та екологічно чистими джерелами електроенергії. Адже варто пам’ятати, що забруднене повітря щорічно стає причиною смерті семи мільйонів людей», - підкреслив представник WNA.
Він повідомив, що саме потреба людства в запобіганні кліматичним змінам та зростання попиту на електроенергію, підштовхнула Всесвітню ядерну асоціації до розробки програми «Гармонія». «Програма передбачає зростання частки атомної генерацій в світовому енергобалансі до 25% до 2050 року, задля забезпечення зростаючого попиту на електроенергію завдяки низьковуглецевому енергетичному міксу. Наша програма також орієнтована на розвиток інноваційних технологій, зокрема на впровадження малих модульних реакторів для виробництва електроенергії, високотемпературних газових реакторів для промисловості, розробку швидких та термоядерних реакторів для більш повного використання ядерного палива», – додав Філіп Косте.
Одним з головних завдань програми, за його словами, також є комплекс заходів, який допоможе кооперації промисловості та ключових зацікавлених сторін з метою усунути перешкод на шляху зростання атомної енергетики.
З презентацією «Прогнозна оцінка ролі АЕС України у виробництві електроенергії» на конференції виступив провідний науковий співробітник Інститута економіки та прогнозування Національної академії наук України Олександр Дячук.  Він зазначив, що згідно базового сценарію Енергетичної стратегії України до 2035 року, частка ВДЕ в структурі електрогенерації може досягнути 40% у 2035 році. «При цьому АЕС до 2035 року зберігатимуть свою домінуючу роль. Однак, при відсутності екстраполяції цілей Енергостратегії на подальший період - до 2050 року, не запровадженні дієвої низьковуглецевої політики, та за умов необхідності планового виведення з експлуатації діючих атомних енергоблоків – вугільна генерація після 2035 року може перевищити долю АЕС в енергобалансі України», - прогнозує Олександр Дячук. 

Відтак, за його даними, після 2035 року можливе зростання частки теплової генерації призведе до збільшення викидів СО2 та подорожчання електроенергії.
«Для досягнення низьковуглецевого суспільства необхідно дотримуватись існуючих цілей енергетичної політики і у період після 2035 року, лише таким чином можна забезпечити стабільне прогнозоване скорочення викидів парникових газів і закріпити поточну політику декарбонізації та екологізації енергетики. Результати нашого моделювання свідчать, що атомна енергетика може зберегти вагоме місце в енергобалансі країни (АЕС+ВДЕ=90% електрогенерації) при побудові низьковуглецевого суспільства до якого прагнуть країни в боротьбі зі зміною клімату», - підсумував Олександр Дячук.
Начальник Відділу моніторингу світових напрямів функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу НАЕК «Енергоатом» Максим Нежура ознайомив учасників Конференції з дослідженням Агентства з ядерної енергетики Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/NEA) - «Ціна декарбонізації: Вартість систем з високою часткою атомної та відновлювальної генерацій». «У висновках, до яких прийшли автори дослідження, відзначається, що зростання частки відновлювальних джерел електроенергії в енергосистемі веде до зростання системних втрат та підвищення нормованої вартості електроенергії (LCOE). Нестабільний характер виробництва електроенергії на вітрових і сонячних електростанціях призводить до суттєвих змін в структурі інших енергогенеруючих технологій. Впровадження ВДЕ автоматично не веде до зниження викидів CO2. І нарешті, чим більше вітрових і сонячних електростанцій з низькими виробничими витратами, тим більш невизначеними стають ціни на електроенергію», - наголосив Максим Нежура.В якості прикладу він навів Німеччину, де з 1990 року загальні встановлені потужності в електроенергетиці збільшились більш ніж у двічі, тоді як обсяги виробництва електроенергії зросли лише на 19%. «При цьому частка вітрових і сонячних електростанцій, які займають 50% усіх генеруючих потужностей Німеччини у загальному виробництві електроенергії складає лише 24,6%, а ціна електроенергії збільшилась на 50%», - зазначив представник Енергоатома.

Максим Нежура повідомив, що найбільш ефективною моделлю енергосистеми, запропонованою авторами дослідження, стала енергосистема, в який у рівних долях будуть представлені атомна, відновлювальна та теплова або гідроенергетика. «Можливість диспетчерського керування атомними електростанціями – є основною економічною перевагою АЕС перед вітровими та сонячними електростанціями. Автори дослідження наголошують, що атомні електростанції спроможні забезпечити надійне та прогнозоване виробництво великої кількості безвуглецевої електроенергії у базовому режимі», - підкреслив доповідач.

Підбиваючи підсумки першої сесії Конференції, її модератор – президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський зазначив, що весь світ стоїть сьогодні на роздоріжжі, обираючи оптимальну модель розвитку енергетики. «Першочергова увага сьогодні приділяється тим енергоресурсам, які забезпечують нульові викиди вуглекислого газу. І ми бачимо, що атомна енергетика може відіграти у цьому процесі дуже вагому роль. Не залежно від песимістичного, чи оптимістичного сценарію розвитку ядерної галузі, вона збережеться в майбутньому. Але в нас є достатньо оптимізму, для того щоб вірити, що з часом атомна енергетика займе достойне місце у світовій енергетиці, зокрема це можливо за умови впровадження нових технологій, які забезпечуватимуть не лише безпеку експлуатації, але й зменшення витрат на будівництво нових потужностей», - наголосив Юрій Недашковський.