Американський інвестор хвалить Україну за реформи та випромінює оптимізм щодо майбутнього нашої країни, разом з тим на практиці все виявляється не так гладко, а держава не поспішає дбати про свою інвестиційну привабливість. 

25 травня відбулось засідання Національної інвестиційної ради під головуванням Президента України Петра Порошенка. На заході були присутні представники провідних світових компаній та фінансових установ. Одним з головних завдань Ради, започаткованої два роки тому, декларується  напрацювання пропозицій щодо стратегічних напрямів розвитку інвестиційного потенціалу України. У цьому контексті унікальним є досвід американської компанії Holtec International та безпосередньо її президента доктора Кріса Сінгха. Пан Сінгх, якого також було запрошено на засідання Інвестиційної ради, протягом останніх 15 років попрацював з усіма українськими урядами, просуваючи спільний з НАЕК «Енергоатом» проект будівництва в Україні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС. Саме так, не українські урядовці просували вкрай важливий для енергетичної безпеки держави проект, а американська компанія долала незліченні перешкоди на шляху до позбавлення України залежності від РФ у питаннях поводження з відпрацьованим ядерним паливом. А відтак і у питанні забезпечення безперебійної роботи українських АЕС, які виробляють більше половини усієї електроенергії в Україні. Здавалося б за ці роки Кріс Сінгх мав би розчаруватися в нашій країні, але виявляється навпаки – керівник Holtec має великі й амбітні плани щодо залучення України у власні проекти реакторобудування. А головне –  він щиро закликає українців вірити у свою країну та її майбутнє.

Своє інтерв’ю телеканалу «Прямий» напередодні засідання Національної інвестиційної ради, Кріс Сінгх розпочав з найважливішого українського проекту Holtec – Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, будівництво якого розпочалось восени 2017 року: «Сховище, яке ми будуємо разом з Енергоатомом у Чорнобильській зоні відчуження, є одним з найбільш захищених ядерних об’єктів в Україні – наша технологія виключає витік радіації, або завдання будь якої іншої шкоди навколишньому середовищу та безпеці людей. У випадку надзвичайних природних явищ, або навіть терористичного акту, Сховище має захист, якого не існує у типових індустріальних ядерних об’єктів. Я вас не просто запевняю, а гарантую безпечність цього об'єкта», – підкреслив доктор Сінгх.

Відповідаючи на запитання щодо побоювань українського суспільства, яке пережило чорнобильську катастрофу, по відношенню до подальшого розвитку ядерної енергетики в країні, Кріс Сінгх нагадав: «Функціонування Чорнобильської АЕС відбувалось з використанням великої кількості рідини під тиском та високим рівнем радіоактивності всередині енергоблоку, тоді як Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива не є працюючою ядерною установкою, а призначене лише для зберігання відпрацьованого палива і там немає жодної активності. Сховище буде побудовано таким чином, що буде усувати навіть ту малу кількість тепла, яке виділяє відпрацьоване паливо та захищати людей від радіації. Для розуміння того, наскільки безпечним є ЦСВЯП додам, що у разі якщо великий пасажирський літак вріжеться у Сховище не буде ніякого виділення радіації».

Доктор Сінгх підкреслив, що Holtec є загальновизнаним світовим лідером у розробці та впровадженні технологій поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними матеріалами. Компанія розробила та використовує у своєму обладнанні матеріал Metamic, заснований на нанотехнологіях. Цей матеріал буде використано і на українському ЦСВЯП. Пан Сінгх зазначив, що в планах Holtec передача технології з виробництва контейнерів для зберігання відпрацьованого ядерного палива на українські підприємства. 

Тут варто нагадати, що ще у жовтні 2015 року президент Енергоатома Юрій Недашковський, генеральний директор ПАТ «Турбоатом»  Віктор Суботін та доктор Кріс Сінгх підписали Меморандум про взаєморозуміння між компаніями. Меморандум передбачає передачу Турбоатому технології Holtec з виробництва контейнерів для зберігання відпрацьованого ядерного палива системи HI-STORM. В документі зазначено, що можлива вартість послуг Турбоатома для компанії Holtec, може досягти 200 млн дол. протягом наступних десяти років, включаючи близько 60 млн дол. вартості обладнання для проекту ЦСВЯП. У 2016 році фахівці Holtec провели на Турбоатомі технічний аудит щодо готовності до участі у будівництві ЦСВЯП.

«Нажаль, неможливо просто передати такі технології та знання, якими ми володіємо, будь-якому українському підприємству. Потрібно з’ясувати технічну готовність підприємства виконувати складні роботи, а потім проводити дуже прискіпливу перевірку якості виконаних робіт та виготовленого обладнання. В наші плани входить робота з декількома підприємствами у вашій країні і невдовзі більша частина цих планів буде виконана», - прогнозує Кріс Сінгх.

Дуже цікавою вбачається оцінка стану безпеки вітчизняних АЕС з боку очільника  компанії Holtec, фахівці якої багато працюють на українських атомних станціях, готуючи їх до роботи з обладнанням Holtec  в рамках проекту ЦСВЯП: «Українські АЕС дуже безпечні, реактори які зараз експлуатуються в Україні відносяться до типу ВВЕР, тоді як на Чорнобильській АЕС були реактори типу РБМК, які були недостатньо стабільними. Натомість діючі в Україні реактори відносяться до безпечного типу, а у компанії, яка їх експлуатує, працюють справжні професіонали. Отже я б не турбувався за безпеку українських АЕС».

Доктор Сінгх вважає, що скептичні настрої по відношенню до атомної генерації в країні, яка пережила аварію на ЧАЕС, цілком зрозумілі. Водночас, він переконаний, що українські атомники та національний регулятор (Держатомрегулювання України) засвоїли уроки Чорнобиля, про що, зокрема, свідчать українські вимоги до безпеки ядерних установок. «Ви єдина країна, яка вимагає подвійного захисту контейнерів для зберігання відпрацьованого палива, усім іншим достатньо одного рівня захисту. Таким чином ви можете переконатись, що в атомній енергетиці України дуже багато уваги приділяє саме безпеці», - додав президент Holtec.

Але не лише технологіями у сфері поводження з радіоактивними матеріалами та відпрацьованим ядерним паливом займається Holtec, компанія є одним зі світових лідерів у розробці малих модульних ядерних реакторів. До чого тут Україна? А до того, що основні ризики в енергетичному секторі нашої країни полягають у зношеності теплової генерації, яка відпрацювала свій ресурс на 80-90% та має великий вплив на оточуюче середовище. Україна досить повільними темпами впроваджує відновлювані потужності, які зокрема, необхідно ще й дублювати, оскільки вони мають переривчастий характер. Дме вітер, світить сонце – є електроенергія, а у тиху ніч сонячні та вітроелектростанції має страхувати «всепогодне» джерело енергії. 

Враховуючи зобов’язання за міжнародними кліматичними угодами, Україна в найближчому майбутньому має замінити старі потужності, перш за все ТЕС. А починаючи з 2030 року існує необхідність зняття з експлуатації діючих атомних енергоблоків та заміни їх новими, які будуть здатні працювати в маневровому режимі. 

Отже, інноваційні технології виробництва екологічно чистої електроенергії та керування маневровими потужностями є одними з основних напрямків, що активно вивчаються в світі. В цьому відношенні модульні реактори малої потужності (SMR) можуть відігравати важливу роль в енергосистемі України. 

Американський фахівець категорично не згоден зі скептиками, які пророкують поступове згортання атомної енергетики у світі: «Переконаний, що майбутнє для атомної енергетики точно забезпечене. Я так кажу через те, що серед джерел енергії, які існують на нашій планеті, уранової енергії набагато більше інших викопних енергоносіїв. Наше завдання – скористатись тими можливостями, які надає уран, якомога безпечніше. І реактор, який розробила наша компанія, ми назвали «Залишитись в безпеці». Під цією назвою ми маємо на увазі, що у разі будь-якого інциденту реактор самостійно впорається з цією проблемою, люди для його захисту не потрібні».

Доктор Сінгх є людиною, яка відповідає за кожне своє слово, адже інакше у тій сфері де працює Holtec просто неможливо – поводження з радіоактивними матеріалами це завжди величезна повсякденна відповідальність. Відтак немає сумнівів, що рівень безпеки малих модульних реакторів Holtec дійсно буде унікальним та недосяжним для існуючих зараз типів реакторів. Але навіть у цьому випадку залишається суто людський фактор – фактор готовності сприйняти нову технологію, адже українські фахівці-атомники, які все життя пропрацювали на великих енергоблоках радянського дизайну вочевидь з насторогою поставляться до радикальних змін реакторної технології вже у найближчому майбутньому. Саме тому наведемо думку щодо малих модульних реакторів президента НАЕК "Енергоатом" Юрія Недашковського, яку він озвучував під час свого минулорічного візиту у США: "Президент Holtec International Кріс Сінгх зробив Україні дуже цікаву пропозицію – створити в нашій країні хаб з розповсюдження в Європу, Азію і Африку малих модульних реакторів з локалізацією виробництва і дуже великої кількості обладнання на українських підприємствах. Йдеться про реактори SMR-160, і до цієї справи вже залучене українське виробництво "Турбоатом", яке має у своїй лінійці турбіни, що підходять для цього проекту. Є також можливість залучити інші українські підприємства». 

Юрій Недашковський переконаний, що виробництво малих модульних реакторів є надзвичайно перспективним напрямом у новому будівництві атомних енергоблоків. 

"Ці реактори мають підвищений рівень безпеки за рахунок того, що на них застосовується пасивні системи безпеки, тобто, без насосного обладнання, арматурного і багато чого іншого, що вимагає зовнішнього електроспоживання", – пояснив глава українського підприємства. Крім того, реактори проекту SMR-160 маневрені, достатньо дешеві порівняно з реакторами високої потужності, можуть споруджуватися на невеликих площах та не потребують підведення потужних ліній електропередач. Початок процесу ліцензування SMR-160 очікується у 2018 році, а старт активної фази будівництва – приблизно в 2023 році. Ми вважаємо, що для України цей проект дуже цікавий і перспективний", – підкреслив президент Енергоатома.

Оцінюючи подальші перспективи, він зауважив, що потреба в малих модульних реакторах після 2025 року оцінюється загалом у світі у близько один трильйон доларів. 

Чому фахівці з величезним досвідом так добре відгукуються про нову технологію? А тому, що вони розуміють фінансування будівництва великих реакторів сьогодні здатні витягнути лише такі країни, як Росія, Індія  або Китай. Тобто ті країни, де держава має можливість на власний розсуд оперувати великими сумами грошей (будівництво одного блоку на 1000 МВт коштуватиме з нуля щонайменше 5 млрд дол.). Приватний інвестор на такі витрати йти не готовий, бо окупність інвестицій в атомній генерації є чи не найдовшою серед енергетичних проектів – 10-15 років. Так, Україна в особі Енергоатома ще у змозі за рахунок проекту «Енергетичний міст Україна - ЄС», який передбачає експорт електроенергії з другого енергоблоку Хмельницької АЕС, залучити кошти на добудову третього а потім і четвертого блоків цієї станції (обидва типу ВВЕР-1000). Але потім гроші на будівництво нових блоків брати просто немає звідки, домовлятись з країною-агресором взагалі не варіант, «китайські» перспективи поки лишаються примарними. 

Натомість малі модульні реактори мають цілком реальну перспективу. Адже окупність будівництва складає не 10-15 років, як у випадку мільйонника, а 2-3 роки. Проект Holtec передбачає потужність одного реактора – 160  МВт. Модульність та відносно невисока потужність, обумовлюють невеликі габарити всієї установки, що дозволяє будувати реактори SMR-160 у 5-6 разів швидше великих енергоблоків. Відтак можливе по чергове введення малих модульних реакторів на майданчику АЕС з поступовим нарощуванням її загальної потужності. Тобто поки замовник 10-12 років чекатиме на введення в експлуатацію блоку потужністю 1000-1200 МВт, малі модульні енергоблоки вже зароблятимуть гроші для інвестора. 

Ось і виходить, що малі модульні реактори є в середньостроковій  перспективі єдиним варіантом зберегти потужності атомної генерації України на поточному рівні і після 2030 року. А зберегти їх необхідно, адже реальної заміни, яка б відповідала міжнародним кліматичним угодам, окрім АЕС в України немає і про це достатньо чітко сказано в Енергетичній стратегії України на період до 2035 року. 

Безумовною та величезною перевагою нової технології для України є готовність Holtec локалізувати виробництво обладнання для малих реакторів на українських підприємствах.

«Я переконаний, що ваша країна заслуговує право бути лідером у розробці та впровадженні технології виробництва обладнання для малих модульних реакторів. Україна також має усі передумови для того щоб стати експортером цих технологій до інших країн, у вас є чудова наукова та виробнича бази, прекрасні фахівці, які мають успішний досвід керування атомними станціями протягом десятків років. Holtec працює з українським Енергоатомом з 2003 року, за цей час в нас склались дуже близькі партнерські та професійні відносини. Отже ми вважаємо, що з Україною можна успішно співпрацювати у сфері нових ядерних технологій. Власне це те, що я маю сказати Президентові Порошенку та учасникам Ради», - наголосив доктор Сінгх.

Він ще раз зазначив, що розробляючи новий реактор, Holtec в першу чергу керувалась питанням його максимальної безпечності. «Якщо терорист навіть потрапить на наш реактор він нічого не зможе йому заподіяти, таких результатів ми досягли завдяки технологіям ХХІ сторіччя. Отже коли прийде час виводити діючі українські реактори з експлуатації, ми сподіваємось замінити їх нашими новими модульними реакторами», - розраховує Кріс Сінгх.

Він дуже компліментарно відгукнувся про українських фахівців та пообіцяв забезпечити їх престижною роботою: «Талановитість українських науковців та інженерів зіграла велику роль у прийнятті рішення щодо розширення нашої діяльності в Україні. У вас чудові молоді фахівці та технічно досвідчені професіонали – вони заслуговують великих можливостей, і наші проекти в Україні здатні забезпечити для них робочі місця. У наших довгострокових планах створення до 2040 року до 300 тисяч робочих місць за нашою програмою виробництва малих модульних реакторів – ці люди працюватимуть в Україні та інших країнах, де ми побудуємо наші реактори».

Позитивні оцінки американського фахівця отримали навіть вщент розкритиковані українські реформи. «Скаржитись на повільність реформ – це добре. Так країна відповідає на діяльність лідерів, адже демократія базується на відгуках суспільства і здатності керівництва країни їх почути. За диктаторської моделі у вас немає права критикувати владу, отже наявність критики влади - це добрий знак для України. Загалом, думаю що крива розвитку вашої країни буде нагадувати хокейну ключку (малює рукою висхідну криву) – довго все відбувається дуже повільно, а потім різкий зліт економіки. Я відчуваю, що зараз Україна саме наближається до стадії підйому, і я готовий інвестувати у розвиток ядерних технологій в Україні разом із вашим урядом. Я маю віру у те, що ця країни ставатиме кращою і у майбутньому буде процвітати. Ваша країна чудова, і я впевнений вона подовжить розвиватись, економіка зросте, рівень життя покращиться. Вірте у це», - говорить Кріс Сінгх і йому дійсно хочеться вірити.

Нажаль сувора українська реальність вступає у жорсткий дисонанс з оптимізмом американського гостя. Його оцінки наших перспектив зокрема базуються на успіху проекту ЦСВЯП, в рамках якого Енергоатом пройшов складну процедуру due diligence (детальна незалежна перевірка об'єкту інвестування).

У підсумку НАЕК «Енергоатом» був визнаний компанією з гарною кредитною історією, що дозволило йому підписати з урядовою американською корпорацією OPIC угоду про страхування політичних ризиків будівництва ЦСВЯП на суму 250 млн дол. Агентство Moody’s присвоїло облігаціям, які були емітовані під залучення 250 млн дол., рейтинг Аа2 зі стабільним прогнозом. Організатором продажу облігацій на ринку США став банк BA Merryl Lynch. Рейтинг Аа2 на той час (лютий 2018 року) був на 15 пунктів вище за суверенний рейтинг України - Caa2. Таким чином, українська державна компанія змогла вийти на ринок запозичень США, обсяг якого складає 40 трильйонів доларів, відзначили в ОРІС.

Здавалося б прекрасна історія для потенційного інвестора, але ж в нас завжди знайдеться неочікуваний варіант, як «покращити» інвестиційну привабливість державної компанії. У новій законодавчій ініціативі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, пропонується в ході реформування енергетичного сектору та розвантаження ДП «Енергоринок» списати заборгованість державних вугільних підприємств перед енергоринком з… Енергоатома. Оце так новина! Як там звучить одне із завдань Національної інвестиційної ради: розробка пропозицій щодо стимулювання та розвитку інвестиційної діяльності в Україні? Ні, не чули про таке. Натомість у законопроекті №8253 (нагадаємо, ним Енергоатом визначається як єдине підприємство, з котрого списується дебіторська заборгованість) нерозкритою залишається тема кредиторських зобов’язань атомного оператора. Більш того, прикінцевими положеннями на час дії процедури погашення заборгованості припиняється дія мораторію на банкрутство. До яких наслідків це може призвести в Енергоатомі добре пам’ятають, коли Компанія понад півроку жила з арештованими рахунками.